Битва під Конотопом між українсько-татарськими та московськими військами розпочалась
8 липня 1659-го. Війська гетьмана
Івана Виговського завдали поразки московським військам князя
Олексія Трубецького.
лексій Михайлович оголосив
Івана Виговського зрадником. Це стало початком Московсько-української війни. Восени 1658 року 17-тисячне московське військо перейшло кордон Гетьманщини. Навесні йому на допомогу виступила 50-тисячна армія на чолі з князем О
лексієм Трубецьким. В
Григорій Гуляницький з 4-тисячним загоном вирішує обороняти місто. Надсилає листи Виговському з проханням про допомогу.
Виговський встигає зібрати 17 тис. козаків і 40 тис. кримськотатарської кінноти. До них приєднуються 3 тис. польських добровольців та 1 тис. сербських і молдавських найманців. Козаки підійшли під Конотоп і вдарили по війську Трубецького. Той розпочав відступ до міста Путивль.
Московити втратили до 30 тис. чоловік. Сам Трубецькой ледве не загинув, був двічі поранений. Втратив окрім частини артилерії, ще бойові знамена, скарбницю й майже увесь обоз.
Загиблих козаків з обох сторін поховали в одній братській могилі.
Козацька делегація привезла до Москви грамоту Хмельницького до царя та проект договору, який містив 23 пункти. У проекті "гарантувалася повнота внутрішньої автономії держави й усувалось будь-яке втручання влади московського царя у внутрішні справи України".
Ці статті та царські грамоти розглядалися як угода двох рівних держав на рівних основах. Серед 11 пунктів "Березневих статей" нема жодного, в якому би йшлося про приєднання України до Московії чи їх возз'єднання.
×