Перед матчем у обох тренерів було по одній кадровій проблемі. Роберто Манчіні очікувано замість травмованого Леонардо Спінаццоли випустив менш активного попереду Емерсона. Луїс Енріке місце Пабло Сарабії довірив Дані Ольмо, але не обмежився лише цією перестановкою. Сенсаційно у стартовому складі не виявилося Альваро Морати, який до цього на Євро-2020 виходив виключно з перших хвилин. Сьогодні на вістрі варіативної атаки з'явився Мікель Оярсабаль.
Італія з перших хвилин задекларувала свої наміри. Традиційний для цього турніру інтенсивний пресинг на чужій половині та разючі контратаки. Саме після такої Іммобіле, Емерсон та Барелла "розрізали" захист суперника. На ударній позиції опинився Ніколо, але поцілив у стійку. Зрештою, у цьому епізоді хавбек Інтера ще й у офсайді перебував. Продовження стартового спалаху не було. Іспанія перебрала контроль над м'ячем і взялася обережно будувати власні атаки.
"Скуадра Адзурра", знаючи сильні сторони суперника, намагалися перекривати Бускетса та Педрі. Піренейцям доводилося перекочувати м'яч з флангу на фланг через центральних захисників без особливого просування. Такий сценарій потребує високого рівня концентрації. Як тільки італійці дали вільний простір Педрі, хавбек Барси організував розкішний момент Оярсабалю. Мікель опинився в самотності у штрафному майданчику, але просто жахливо обробив м'яч, дозволивши Емерсону виправити помилку.
Італія чи не вперше на цьому Євро була змушена буквально відбиватися. За половину першого тайму не вдалося організувати жодної осмисленої позиційної атаки. Зате контрвипади були справді загрозливими. Інсіньє втік від Аспілікуети і відпасував на Іммобіле. Чіро не зміг скористатися виходом Сімона із воріт, віддав на Бареллу, а Ніколо не встиг пробити, дозволивши захисникам вибити м'яч. Іспанія відповіла подвійним пострілом Ольмо – перший заблокував К'єлліні, а другий потягнув Доннарумма.
Після півгодини гри Італія остаточно прийняла правила, запропоновані суперником. Більше не було навіть намагань позначити високий пресинг. Головною стала компактність поблизу власного штрафного. Іспанія без перешкод наближалася до останньої третини поля, але там нічого організувати не вдавалося. Лише під кінець тайму номінальні господарі змогли провести щось бодай схоже на позиційну атаку, а перед свистком на перерву ледь не відкрили рахунок. Інсіньє вивів на ударну позицію Емерсона, який зарядив у поперечину.
Другий тайм стартував жвавіше. Італія, здається, пригадала, за яку саме гру її хвалили протягом турніру. Підопічні Роберто Манчіні спробували грати вище. Це призвело до появи моментів поблизу обох воріт. Однак більше небезпеки створювала Іспанія. Лише Ді Лоренцо перервав класний крос від Ольмо на дальню стійку, куди вривався Торрес. Бускетс пробивав з метрів 20-ти – трохи вище. "Скуадра" відповіла ударом К'єзи, з яким впорався Унаї Сімон.
Роберто Манчіні серйозно ризикував, відмовляючись від глухої оборони. Так, роботи у Доннарумми справді побільшало, але розкрилася вразливість Іспанії у перехідних фазах. А ще – хронічні проблеми у центрі захисту. На 60-й хвилині Іммобіле самотужки успішно нав'язав боротьбу центрбекам. М'яч відскочив до К'єзи, якого ніхто й не думав зустрічати. Федеріко переклав під праву ногу й пробив повз і захисників, і голкіпера – 1:0!
Луїс Енріке миттєво відреагував заміною Торреса на Морату, а Манчіні перейшов на гру без центрфорварда, знявши Іммобіле. Спочатку перестановки нічого іспанцям не дали. Італія навіть була ближчою до другого гола, а потім це сталося! Альваро Мората відповів усім критикам, які знищували його за марнотратство. Форвард Юве відкрився за спини своїм одноклубникам – Бонуччі та К'єлліні – під класну передачу Ольмо і холоднокровно переграв Доннарумму. 1:1 – саме такий рахунок був на табло по завершенні основного часу. На нас чекав овертайм. Третій для Іспанії на нинішньому Євро.
Не було схоже, що Італія не хоче доводити справу до серії пенальті. А от Іспанія, вже маючи такий позитивний досвід, не планувала ще раз брати участь у "лотереї". Принаймні моменти створювали лише піренейці. Щонайменше двічі Доннаруммі та захисникам доводилося гасити справжню пожежу. "Адзуррі" прокинулися вже у другому екстра-таймі й навіть забили. Берарді скористався пасом з глибини і майстерно спрямував м'яч у сітку. Проблема в тому, що Доменіко перед цим не витримав лінії офсайду. Зрештою, обережність взяла гору. Серія одинадцятиметрових повинна була визначити першого фіналіста Євро-2020.
К'єлліні вгадав жереб і обирав ворота. Перші удари команди не реалізували. Локателлі не зміг переграти Сімона, а Ольмо пробив вище воріт. Ключовим став четвертий удар іспанців. Мората, який врятував від поразки в основний час, не реалізував вирішальний пенальті. Суперником Італії у фіналі Євро-2020 стане переможець двобою Англії та Данії.
Манчіні провалив іспит на хоробрість
Для багатьох Італія стала ледь не головним відкриттям цієї континентальної першості. Йдеться навіть не про результат, а про стиль гри команди. Роберто Манчіні змусив забути про катеначчо. "З першого дня ми зробили ставку на цей стиль гри, тому що він звичний для наших гравців. Вони грають у командах, які діють так само, тому їм не потрібно перемикатися, коли вони приїжджають до збірної", – говорив наставник. Красиво звучить, а як на практиці?
До сьогодні з реалізацією цього підходу проблем не було. Італія вже понад рік грає у контроль, інтенсивний пресинг, стрімкі переходи в атаку і при цьому не озирається на суперника. Вважалося, що відхід від ідей станеться у чвертьфіналі. Проти суперників рангу Бельгії "Скуадра Адзурра" не грала дуже давно. Вийшло лише зміцнити позиції, тому всі очікували битви схожих стилів у півфіналі. У цьому вдалося переконати навіть суперника. Бо ж як інакше інтерпретувати слова Луїса Енріке перед матчем: "Ми більше схожі на клубну команду, ніж на національну. Для мене проблема в тому, що Італія така ж у цьому плані – справжня команда".
Реальність виявилася зовсім іншою. У першому таймі від колишньої Італії не було й блідої тіні. Номінальні господарі захищалися низьким блоком. Навіть Чіро Іммобіле не рідко можна було побачити поблизу напівкола власного штрафного. Такий перебіг подій ускладнив використання ще однієї грізної зброї з арсеналу збірної Італії – контратак. В них майже не було кому вибігати. Що говорити, якщо перший удар по воротах Унаї Сімона завдав Емерсон перед самісіньким свистком на перерву. Очевидно, Роберто Манчіні заради фіналу вирішив зробити ставку на прагматизм. Його можна зрозуміти, адже у статусі гравця він зі збірною двічі програвав у півфіналах великих турнірів.
План Іспанії працював краще
Луїс Енріке виявився більш послідовним. Іспанія не зрадила своїм принципам. До перерви ми побачили тотальне домінування піренейців як за грою, так і за моментами. "Ла Роха" у чотирьох попередніх матчах на Євро неодмінно забивала в перших таймах і повинна була це робити сьогодні. Показник xG за цей проміжок часу становить 0,82 проти 0,06 на користь Іспанії. Цілком заслужений гол міг би повернути матч зовсім в інше річище, але Мората на лаві для запасних – це ще не гарантія кращої реалізації моментів.
Натомість "Скуадра Адзурра" легко погодилася на такий сценарій, адже італійці чудово розуміли, звідки чекати найбільше небезпеки. Верратті та Жоржінью стерегли Бускетса, а Барелла не давав розгулятися Педрі. Відтак, Іспанії доводилося скеровувати власні атаки на фланги, але й там все було неідеально. Вінгери апеннінців розташовувалися широко й опускалися низько, не даючи простору крайнім захисникам суперника. Саме так вдалося нейтралізувати Жорді Альбу, чиїх проходів у чужий штрафний ми сьогодні так і не побачили. Це ж стосується протилежного флангу. Сесар Аспілікуета намагався діяти сміливіше, але Інсіньє раз по раз втікав через його зону. Після перерви іспанець грав значно організованіше.
Також варто відзначити несподівану ставку Луїса Енріке на варіативний тризубець у атаці. Номінально "фальшиву" дев'ятку грав Дані Ольмо, але він переміщався усім фронтом атаки, звільняючи зони для партнерів. Ба більше, він ще й передачі їм постачав. Мікель Оярсабаль просто мусив відкривати рахунок на 13-й хвилині. Після перерви згадуємо перспективний простріль на Феррана. Коли ж хавбек РБ Лейпциг сам опинявся на ударній позиції, то теж все робив як слід. Заважала лише майстерність Доннарумми.
Управління грою також за наставником збірної Іспанії. Манчіні відверто перемудрував. Спроба в кінці матчу зіграти без центрфорварда, наситивши центр поля, провалилася. Ні, зовсім не через те, що Італія не вміє грати без нападника. Критичною стала заміна Верратті на Пессіну. Аленатторе зняв лідера Євро за кількістю відбирань на користь "десятки". Пропущений гол прийшов саме із зони відповідальності Верратті. Манчіні дуже швидко визнав свою помилку. На полі з'явилися Белотті та Локателлі, а "Скуадра" повернулася до попередньої структури і продовжила відбиватися.
Водночас заміни у складі суперника справді змінювали гру на краще. Так, Луїс Енріке також змінив структуру, випустивши Морату й Морено. Однак це допомогло. Річ не лише в забитому м'ячі. Після цього Іспанія нарешті почала регулярно проривати оборонні редути. Центр захисту Італії виявився банально не готовим до такого перебігу подій. Альваро Мората провів, можливо, найкращі 40 хвилин на чемпіонаті Європи. Дуже прикро, що більшість запам'ятає лише його нереалізований пенальті.
Коронувати Італію передчасно
Італії упродовж усього турніру довелося боротися з упередженням уболівальників та експертів. Перед стартом першості букмекери у своїх прогнозах щодо переможця Євро-2020 ставили команду Роберто Манчіні на кінець першого десятка. Змінити цю думку було нелегко. Ще перед чвертьфіналом "Скуадра Адзурра" перебувала поза топ-п'ятіркою черги за трофеєм. Однак вже після гри з Бельгією аналітики
Opta несподівано побачили у цій збірній головного фаворита.
Здавалося б, перемога над Іспанією лише підтверджує нові прогнози, але не все так однозначно. Італія пройшла дуже складний шлях до фіналу. Інтенсивний футбол Манчіні виснажив гравців. Вже у другому таймі сьогоднішнього матчу втома давала про себе знати. У неділю буде ще складніше, хто б не став суперником. І Данія, і Англія грають у значно швидший футбол, ніж це робить Іспанія. З ними не можна недобігати чи недопрацьовувати.
Звісно, шанси у збірної Італії будуть. Вона вже довела, що здатна підлаштуватися під обставини. Не просто використовувати власні сильні сторони, а й тиснути на слабкі місця суперника. "Скуадра Адзурра" зі щитом пройшла крізь випробування найбільш незручними суперниками. Так, ні проти Австрії, ні, тим паче, проти Іспанії не було легко. Однак у фіналі гратимуть не вони, а підопічні Роберто Манчіні.
Італія вчетверте у своїй історії дісталася до вирішального матчу чемпіонату Європи (більше лише у Німеччини – шість). Щоправда, єдина перемога датована далеким 1968-м і була здобута в Римі. Зараз висока ймовірність, що доведеться грати з командою, якій допомагатимуть рідні стіни. Звісно, опинившись у фіналі, будеш робити все можливе для перемоги. Проте, теоретична поразка не повинна стати для Апеннін трагедією. Ще в березні Роберто Манчіні заявляв, що головна ціль його команди – ЧС-2022. Що ж, Євро-2020 вже стало ідеально проведеною репетицією. Нікого не хочеться образити, але у фіналі точно не Італія буде командою, для якої матч пройде під гаслом: "Все або нічого!"