26 липня. Пам

26 липня. Памятні дати


вівторок, 27 липня 2021, 02:17
26 липня. Памятні дати
26.07.2021 08:00
Укрінформ
Сьогодні виповнюється 90 років українському літературознавцю, дисиденту, громадському діячу, академіку Івану Дзюбі
Іван Дзюба (1931) народився на Донбасі. Закінчив Донецький педагогічний інститут, а згодом – аспірантуру Інституту літератури ім. Т.Г.Шевченка. З 1959 року член Спілки письменників України. Деякий час працював у Держлітвидаві (пізніше – видавництво «Ð”Ð½Ñ–Ð¿Ñ€Ð¾»), завідував відділом критики в журналі «Ð’ітчизна» . У 1963-1964 pp. кілька разів був звільнений з роботи «Ð·Ð° ідеологічні помилки». Іван Дзюба був серед тих, хто у 1965 році на прем’єрі «Ð¢Ñ–Ð½ÐµÐ¹ забутих предків» вийшов на сцену кінотеатру «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—на», протестуючи проти репресій щодо української інтелігенції. В той рік Дзюба написав свій чи не найвідоміший твір – «Ð†Ð½Ñ‚ернаціоналізм чи русифікація?», що став викликом тоталітарній системі. Його було перекладено англійською, італійською, французькою, російською, китайською мовами, та взято на озброєння дисидентським рухом. Цікаво, що Іван Михайлович особисто надіслав свою роботу до керівництва УРСР, сподіваючись, що буде переглянута національно-культурна політика радянської влади в Україні. Проте арешти тільки посилювались. У цей час було засуджено соратників Дзюби – Стуса, Сверстюка, Світличного, Ігоря та Ірину Калинців. Виключили зі Спілки письменників України та заарештували й самого Дзюбу. Через рік його звільнили, але кілька років він перебував під офіційним наглядом і був позбавлений права писати й виступати за фахом. Восени 1989 року Дзюба був одним зі співзасновників Народного Руху України. З 1991-го – головний редактор журналу «Ð¡ÑƒÑ‡Ð°ÑÐ½Ñ–сть», згодом – голова редакційної ради. В листопаді 1992 року став другим міністром культури незалежної України (до 1994). У 1999-2005 роках очолював Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка. Керівник відділу загальних енциклопедичних досліджень Інституту енциклопедичних досліджень НАН України. Співголова Головної редакційної колегії «Ð•нциклопедії сучасної України». Є автором багатьох книг і близько 400 наукових праць. Редактор 10-томної серії «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—на. Антологія пам’яток державотворення X-XX ст.», упорядник її 5-го тому. Автор сценаріїв фільмів «Ð’асиль Симоненко», «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—нці. Надія», співавтор сценаріїв ряду фільмів про Тараса Шевченка. Герой України, кавалер Ордена Свобода, лауреат Державної премії імені Тараса Шевченка, лауреат міжнародних премій Фундації родини Антоновичів та Фундації Івана Багряного. Лауреат літературної недержавної премії Олександра Білецького та наукової премії НАН України імені Володимира Вернадського
У цей день народилися
в Україні…
11
9 років від дня народження
Михайла Колодзінського (1902–1939), українського військового та політичного діяча. Член УВО і ОУН, полковник «ÐšÐ°Ñ€Ð¿Ð°Ñ‚ÑÑŒÐºÐ¾Ñ— Січі», Верховний Комендант (з середини березня 1939) Збройних Сил Карпатської України. В середині 1920-х рр. був активним учасником українського молодіжного націоналістичного руху в Західній Україні, провідним членом Союзу української націоналістичної молоді. В лютому 1929 затверджений полковником Євгеном Коновальцем військовим референтом першої Крайової екзекутиви ОУН на західноукраїнських землях. У січні 1932 заарештований у Львові польською поліцією за виступ перед молоддю з лекцією «ÐÐ°Ñ†Ñ–оналісти і військове виховання» і більше року перебував в ув’язненні. В листопаді 1938 Михайло Колодзінський очолив Генеральний штаб «ÐšÐ°Ñ€Ð¿Ð°Ñ‚ÑÑŒÐºÐ¾Ñ— Січі», який під його керівництвом розробив план створення Збройних Сил Карпатської України. Командував воєнними операціями українських військ проти угорських загарбників на підступах до Хусту і під час оборони столиці. Загинув у ході одного з боїв з переважаючими силами ворога під Бурштином. Автор праць з військової теорії: «Ð£ÐºÑ€Ð°Ñ—нська військова доктрина» і «Ð’оєнне положення і стратегічне значення Закарпаття»
Роман Сеник (1968-2014) – протестувальник Євромайдану, входив до Самооборони Майдану.
Народився на Яворівщині. У восьмирічному віці Роман врятував з крижаної води дівчинку, яка каталася на санчатах і впала в річку.
У 1989 році він першим підняв синьо-жовтий прапор у своєму селі.
Служив миротворцем у контингенті Миротворчих сил ООН у Югославії, мав бойові нагороди.
Входив до 29-ї Бойківської сотні самооборони Майдану, жодної зброї не мав. Його було поранено 22 січня 2014 року біля стадіону «Ð”инамо» на Грушевського, коли Роман стояв з прапором на передовій. Снайпер прострілив йому легеню та завдав важкого поранення в плече бронебійною кулею спеціального призначення.
Похорон відбувся у рідному селі Романа Наконечному Другому, в останню путь його проводжали близько двох тисяч людей під скандування «Ð“ерої не вмирають».
Г

Related Keywords

United States , Hungary , United Kingdom , Kiev , Ukraine General , Ukraine , Yavoriv , Ivano Frankivs Ka Oblast , Dnipro , Donbass , Italy , China , Poland , Russia , France , Lviv , L Vivs Ka Oblast , Polish , Italian , French , Chinese , Ukrainian , Soviet , Russian , Ivan Dziuba , Irina Kalynets , Vladimir Vernadsky , C November Michael , Basil Simonenko , Galina Moskalets , Michael Philip , Alexander Bielecki , Eco Main , Institute Literature Im , London School Economy , Union Ukrainian , Institute Research , National Motion Ukraine , Armed Forces Carpathian Ukraine , Department Head , Completed Donetsk , Internationalism Or Russification , Translated English , Research The Institute , Hero Ukraine , Cavalier Order Freedom , Foundations Ivan Purple , Carpathian Camp , High Commander , Ukrainian Youth , West Ukraine , Colonel Eugene , Boundary Executive , Military Regulations , Novel Senik , Self Defense Square , Village Novel The Second , Born Galina , Soviet Union , Tom Cruise , ஒன்றுபட்டது மாநிலங்களில் , பசி , ஒன்றுபட்டது கிஂக்டம் , கியெவ் , உக்ரைன் , இத்தாலி , சீனா , போல்யாஂட் , ரஷ்யா , பிரான்ஸ் , போலீஷ , இத்தாலிய , பிரஞ்சு , சீன , உக்ரேனிய , சோவியத் , ரஷ்ய , மைக்கேல் பிலிப் , நிறுவனம் ஆராய்ச்சி , துறை தலை , உயர் தளபதி , உக்ரேனிய இளைஞர்கள் , மேற்கு உக்ரைன் , இராணுவம் ஒழுங்குமுறைகள் , சோவியத் தொழிற்சங்கம் , டோம் கப்பல் ,

© 2025 Vimarsana